Починаючи з 2000 року за ініціативою Всесвітньої федерації серця і підтримки Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я щорічно, в останню неділю вересня (в 2019 році – 29 вересня) відзначається Всесвітній день серця.
Мета проведення всесвітнього дня серця – підвищити усвідомлення в суспільстві небезпеки, яка викликана епідемією серцево-судинних захворювань у світі, а також ініціювати всеосяжні профілактичні заходи відносно ішемічної хвороби і мозкового інсульту в усіх групах населення.
Серцево-судинні захворювання – найпоширеніша причина смертності і в Україні, і в світі, проте в українському суспільстві обізнаність щодо факторів ризику від них дуже низька, а смертність – дуже висока.
Щороку в Україні від серцево-судинних захворювань помирає 160 тисяч осіб (6 із 10 смертей спричинені саме серцево-судинними захворюваннями). Це більше ніж від сукупної кількості випадків смерті від усіх видів раку, туберкульозу, СНІДу..
За даними ВООЗ, Всесвітньої федерації серця та Всесвітньої організації по боротьбі з інсультом, 30% випадків смерті від серцевих хвороб є передчасними. 2/3 таких випадків можна уникнути завдяки первинній профілактиці, ще 1/3 — шляхом удосконалення системи охорони здоров’я, зокрема, підвищуючи її ефективність та задовольняючи потреби хворих у медико-санітарній допомозі
ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ХВОРОБИ СЕРЦЯ: ФАКТОРИ РИЗИКУ
Головні фактори ризику, які призводять до серцево-судинних захворювань:
- надлишкова вага
Наразі кожен другий українець має різний ступінь надлишкової ваги. Це, своєю чергою, може стати причиною більшості хронічних захворювань, в тому числі й серцево-судинних.
- підвищений артеріальний тиск
Кожен третій українець має підвищений артеріальний тиск і часто не знає про це. Підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба) виявляється у 25% дорослого населення України і належить до захворювань, які скорочують тривалість життя та призводять до інвалідності.
- вживання алкоголю та тютюну
Зловживання алкоголем призводить до підвищення артеріального тиску, гіпертрофії серцевого м’язу, розвитку інфаркту міокарду та порушення мозкового кровообігу – інсульту. Кожен п’ятий українець курить і цим, зокрема, істотно збільшує ризики серцево-судинних захворювань. Інтенсивне куріння з підліткового віку (понад 20 років) може скоротити життя на 20-25 років, в тому числі і через хвороби серця.
- низька фізична активність
Достатній рівень оздоровчої рухової активності має лише 3% населення України. Недостатня фізична активність призводить до збільшення ваги та розвитку захворювань серця.
- стрес
Стрес та тривожні стани більш ніж у 2 рази збільшують ризик серцево-судинних захворювань, а у разі хвороби – ускладнень та смерті.
- нездорове харчування
Головні вороги серця – це переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, напоїв, солі.
- підвищений рівень цукру в крові
Високий рівень цукру в крові мають понад 2 млн українців, половина з яких не знають про це і, відповідно, не отримують необхідного лікування.
ЯК ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я СЕРЦЯ: ГОЛОВНІ ПРАВИЛА ПРОФІЛАКТИКИ ІНСУЛЬТУ ТА ІНФАРКТУ МІОКАРДА
1. Правильне харчування. Віддавайте перевагу овочам, фруктам, злакам, бобовим, горіхам, кисломолочним продуктам, нежирним сортам м’яса та риби. При цьому споживання жирів, масла, солодощів, алкоголю слід максимально скоротити.
2. Фізична активність. Більше рухайтеся, гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся спортом. В середньому доросла людина повинна щодня ходити пішки на відстань не менше 3 кілометрів (або не менше 30 хвилин).
3. Стресостійкість. Уникайте стресів та вчіться справлятися з ними.
4. Здоровий спосіб життя. Відмовтеся від куріння та алкоголю.
5. Контроль тиску та рівня цукру в крові. Контролюйте свій артеріальний тиск та рівень цукру в крові. Оптимальний рівень артеріального тиску для дорослої людини становить 120/80 мм ртутного стовбчика. Для більшості людей нормальними вважаються всі показники артеріального тиску, які не перевищують 139/89. Оптимальний рівень цукру капілярної крові (при заборі крові з пальця) від 3,3 до 5,5 ммоль/л.
6. Регулярний медогляд. Регулярно відвідуйте свого терапевта чи сімейного лікаря, з яким підписали декларацію, та вчасно проходьте профілактичні скринінги. За необхідності ваш лікар може призначити швидкий тест на тропонін.
