Нині рак молочної залози посідає в Україні перше місце серед онкологічних захворювань жінок.
Кожну годину в Україні від раку молочної залози помирає одна жінка.
У той самий час досвід розвинутих країн світу показує, що сьогодні рак молочної залози можливо ефективно виявляти на ранній стадії, а це означає, є можливість успішно боротись із даною патологією.
Організація заходів, спрямованих на поліпшення профілактики, діагностики та лікування жінок, хворих на рак репродуктивних органів, залишається актуальною проблемою.
Дієвим шляхом поліпшення стану виявлення злоякісних новоутворень молочної залози може стати впровадження ефективних програм скринінгу, профілактики та ранньої діагностики.
Рання діагностика раку молочної залози (РМЗ) можлива за умов виконання програм:
-
самообстеження;
-
лікарських профілактичних оглядів, спостереження і лікування передпухлинної патології; скринінгових обстежень і мамографічних досліджень.
Жінка повинна звернутися до гінеколога або мамолога, якщо в грудях виявляється ущільнення, виникає набряк і почервоніння на окремій ділянці, відбувається збільшення лімфатичних вузлів під пахвами і в районі ключиць.
Медичні дослідження
Які медичні дослідження молочної залози допомагають поставити або спростувати діагноз?
Природно, це первинний огляд лікаря-мамолога або хірурга, гінеколога який пальпаторно оглядає залозу і збирає інформацію про скарги пацієнтки. Далі, орієнтуючись на огляд і скарги, лікар може призначити наступні дослідження:
1) мамографія – це рентгенологічне дослідження молочних залоз без використання контрастної речовини. На спеціальному апараті виконують рентгенограми в двох проекціях, при необхідності роблять прицільні рентгенограми зі збільшенням. Метод дозволяє встановити зміни структури тканини молочної залози, пахвових лімфатичних вузлів, виявити пухлину діаметром менше 10 мм, тобто пухлина такого розміру, яку лікар, як правило, не може визначити при пальпації, особливо якщо вона розташована в глибоких відділах молочної залози великого розміру. Тому дуже важливо жінкам середнього віку 1 раз на рік проводити таке обстеження.
2) дуктографія молочної залози – рентгенографічне дослідження проток молочної залози після введення в них контрастної речовини. Проводиться жінкам, які прийшли зі скаргами на виділення із сосків. Область ареоли і соска обробляють спиртом. По краплі секрету відшукують зовнішній отвір молочного протоки.
У нього на глибину 5 – 8мм вводять контрастну речовину. Аналіз знімків дозволяє судити про форму, обрисах, дефектах наповнення проток.
3) ультразвукова ехографія – використовується в якості допоміжного методу в діагностиці раку і доброякісних процесів у молочній залозі, оскільки в злоякісних пухлинах міститься більше щільних структур, що відображають звукові хвилі, ніж у доброякісних.
4) магнітно-резонансна томографія – дозволяє не тільки візуалізувати патологічний осередок в молочній залозі, але і дати характеристику змінам у вогнищі і навколишнього його тканини молочної залози.
5) морфологічне дослідження – є основним методом диференціальної діагностики. Застосовують дослідження пунктату пухлини або виділень з соска на клітинному рівні.
Самообстеження
Незважаючи на такий широкий арсенал засобів по постановці діагнозу, жінці дуже важливо постійно залишатися уважною до себе і періодично 1 раз на місяць проводити самообстеження молочних залоз, яке є одним з найважливіших методів, що дозволяють своєчасно виявити різні захворювання грудей і звернутися до фахівця. Завдяки регулярному самобстеженню молочних залоз знижується не тільки кількість виявлень запущених форм раку грудей, але й смертність від цього захворювання на 19%, так як це допомагає виявити хворобу на ранніх стадіях, які виліковні сучасними медичними засобами.
Як і коли проводити самообстеження?
Самообстеження необхідно проводити 1 раз на місяць на 6-12 день від початку менструації, тобто в першій половині циклу. Самообстеження проводиться лежачи і стоячи біля дзеркала, бажано при прийнятті душу наступним чином:
Обстеження складається з 6 етапів, але займає небагато часу. Воно включає огляд білизни, оцінку загального вигляду залоз, стан шкіри, обмацування в положенні стоячи і лежачи, обстеження соска.
Зверніть увагу на всі ознаки асиметрії грудних залоз, зміни кольору грудей і навколососкового гуртка, посилення венозного малюнка, зміни форми сосків, чи є болі в грудних залозах, чи пов’язані болю з менструаціями, чи є патологічні виділення із сосків (серозні, кров’янисті, бурі) , чи є на грудних залозах втягнуті ділянки шкіри, набряк типу лимонної кірки, червонуваті або синюваті плями, виявлені чи при обмацуванні ущільнення, гладкі рухливі вузли, довгасті ущільнення, тяжі, пухлиноподібні утворення, щільні горбисті пухлинні утворення, є збільшені лімфатичні вузли (над ключицею , в пахвовій западині)
Мета самообстеження: намацати пухлина, області ущільнень або припухлості, яких немає на іншому місці грудей, або зміни, не виявлені при попередньому обстеженні.
Самообстеження складається з огляду і обмацування грудей. Краще проводити обстеження при хорошому денному або штучному освітленні – це допоможе помітити найменші зовнішні зміни. Обстеження проводиться стоячи – перед дзеркалом і під душем, а також лежачи.
При виявленні будь-яких змін необхідно звернутися до лікаря.
Крім самообстеження, кожній жінці починаючи з 18 років необхідно 1 раз на рік у першій половині циклу відвідувати мамолога, гінеколога або хірурга, який теж може обстежити грудні залози. До 40 років кожна жінка повинна 1 раз на рік робити ультразвукове обстеження молочних залоз, а після цього за показаннями лікаря – і мамографію. Жінкам віком понад 40 років необхідно один раз на рік пройти профілактичне мамографічне обстеження.
Самодіагностика і сучасні методи медичної діагностики дозволяють виявити всі захворювання молочної залози на ранній стадії.
Огляд молочних залоз проводиться в першій половині менструального циклу (оптимально на 7-10 день після початку менструації), коли молочні залози не напружені. При відсутності менструацій самообстеження можна проводити, наприклад, після першого числа кожного місяця. Крім самообстеження, раз на рік обов’язковий огляд у лікаря. Жінкам після 35 років необхідно робити мамографію. Між 40 і 49 роками мамографія робиться раз на два роки (якщо лікар не порекомендує іншу схему), а після 50 кожен рік.
В медицині існує поняття “онкологічна насторога”, що допомагає виявленню початкових форм рака й проведенню своєчасного лікування захворілих. “Онкологічна насторога” – це насамперед сума конкретних пізнань кожного лікаря з області онкології, знання симптоматики ранніх стадій рака різних локалізацій, ретельне обстеження кожного хворого, підозрілого на рак, своєчасний початок лікування після встановлення діагнозу.
Серед населення поширено чимало пліток про народні засоби лікування рака, про знахарів, що роблять чудодійні зцілення. Важке захворювання, особливо в його невиліковній стадії, породжує у хворого і його родичів прагнення до пошуку таких “цілителів”. Коли є попит, з’являються і пропозиції. У випадках дійсно занедбаних, здавалося б, втрачати вже нічого – знахарі й бабки шкоди не принесуть, насправді ж шкода від них є завжди. Після скороминаючого покращення від психотерапії і знахарського симптоматичного лікування часто настає значне погіршення, тому що в застосовуваних зіллях за всякчас чимало шкідливих домішок (мідний купорос, сулема, аконіт і ін.). Плітки про діючі засоби народної медицини є нерідко причиною занедбаності хвороби. В картотеках онкологічних кабінетів є й такі хворі, які до звернення до лікаря втратили не один місяць на лікування народними засобами з явною шкодою для себе.
Єдиний метод боротьби з раковими захворюваннями – лікування в медичних закладах.
Лікування поза медичними установами неперевіреними методами й засобами веде до занедбаності хвороби, неможливості наступного радикального лікування.
Кожна жінка повинна відчувати всю відповідальність за своє здоров’я, своєчасно проходити профілактичні огляди і на довгі роки залишатися привабливою, потрібною для родини – і найголовніше – здоровою!